Україна
Київська область
місто Буча
вул. Вокзальна, 104
nmp50@ukr.net

Бучанська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №5
з поглибленим вивченням іноземних мов
Бучанської міської ради Київської області

Eng
It
Fr
 
  • Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
    (Феофан Прокопович)
  • Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.
    (Джон Кеннеді)
  • Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
    (Януш КОРЧАК)
  • Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
    (Григорій Сковорода)
  • Патріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни.
    (Володимир Даль)
  • Хто не любить свого народу, той не полюбить і чужого.
    (Осетинський афоризм)
  • Вчаться у тих, кого люблять
    (В Гете)
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
    (Л. Костенко)
  • Ганьбити свою вітчизну – значить зраджувати її.
    (В Гюго)
  • Коли свобода зникла, залишається ще країна, та вітчизни вже немає.
    (Франсуа Рене де Шатобріан)
  • Кращий засіб прищепити дітям любов до Батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків.
    (Шарль де Монтеск’є)
  • Лише вільний громадянин має вітчизну; раб, кріпак, підлеглий деспоту мають тільки батьківщину.
    (Анатоль Франс)
  • Любов до Батьківщини – перша чеснота цивілізованої людини.
    (Наполеон I)
  • Любов до Батьківщини не знає кордонів.
    (Станіслав Єжи Лец)
  • Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
    (А. Франс)
  • Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе.
    (О. Пахльовська)
  • Щоб досягти мети потрібно, насамперед, іти
  • Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».
    (Цицерон)
  • Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.
    (Сенека)
  • Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.
    (Д. Байрон)
  • Школа життя - єдина, яку не хочеться закінчувати.
  • Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.
    (Ч. Айтматов)
  • Все життя - це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш - тим краще
    (Ральф Велдоу Емерсон)
  • Той, хто сміє змарнувати одну годину часу, не зрозумів цінності життя.
    (Чарльз Дrарвін)
  • Не живи вчора, не мрій про завтра, сконцентруй свій розум на даному моменті.
    (Буда)
  • Все в житті є щастя.
    (Дональд Трамп)
  • Я люблю життя, бо ще стільки багато невідомого.
    (Ентоні Хопкінс)
  • Люди, які живуть глибоко, не мають страху смерті.
    (Анаіс Нін)
  • Ми не можемо спланувати життя. Все, що ми можемо, так це бути відкритими до нього.
    (Лаурін Хіл)
  • Твоє життя формується твоїми думками.
    (Маркус Авреліуc)
  • Що сталося один раз ніколи не повториться, а що сталося двічі обов'язково повториться .
  • Життя коротке і коли воно закінчується, то закінчується назавжди, тож проживи його гідно, прислухайся до свого серця.
  • Бідність існує через те, що ми не вміємо ділитися один з одним.
  • Час гоїть усі рани.
  • Все що нас не вбиває, робить нас сильнішими.
    (Ф. Ніцше)
  • Вчися так, ніби ти маєш жити вічно, живи так, ніби ти маєш померти завтра.
  • Стань кращим і сам зрозумій, хто ти, перш ніж зустрінеш нову людину і будеш сподіватися, що вона тебе зрозуміє.
  • Можливість вибору робить людину людиною. Однак саме це найбільше ускладнює людині життя.
  • Знання без застосування мертве. Стояча вода швидко протухне. Знання, яке зберігається, швидко втрачає силу.
  • Штучна краса не може врятувати живий світ.
  • Важко повзти з гордо піднятою головою.
  • Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.
    (Латинське прислів’я)
  • Найскладніше пояснювати найпростіші речі.
  • Не плач, бо це минуло. Посміхнись, бо це було.
  • Завжди знайдуться люди, які зроблять тобі боляче. Треба продовжувати довіряти людям, просто бути трохи обережнішим.
  • В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
    (Л. Костенко)
  • Завжди здається, що нас люблять за те, що ми хороші. І не здогадуємося, що люблять нас тому, що хорошими є ті, хто нас любить.
  • Легко приховувати ненависть, важче любов, а найважче - байдужість.
  • У будь - якій справі досконалість досягається не тоді, коли більше нічого додати, а тоді коли більше нічого відняти.
  • Падають не тому, що безсилі, а тому, що переоцінюють свої сили.
  • В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
    (Т. Шевченко)
  • Вітчизна — ось і альфа, і омега!
    (Д. Павличко)
  • Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
    (І. Світличний)
  • Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
    (В. Сосюра)
  • І дим батьківщини солодкий.
    (Овідій)
  • Кожному мила своя сторона.
    (Г. Сковорода)
  • Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.
    (В. Сосюра)
  • Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
    (В. Симоненко)
  • Народе мій, як добре те, Що ти у мене є на світі.
    (М. Вінграновський)
  • Нема на світі України, Немає другого Дніпра.
    (Т. Шевченко)
  • Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
    (Т. Шевченко)
  • Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.
    (В. Еллан)
  • Ще не вмерла України і слава, і воля...
    (П. Чубинський)
  • Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.
    (Л. Костенко)
  • А ти, моя Україно, Безталанна вдово.
    (Т. Шевченко)
  • Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона.
    (Олександр Олесь)
  • Добридень же, новий годе, В торішній свитині. Що ти несеш в Україну В латаній торбині?
    (Т. Шевченко)
  • Жива душа народна, жива, неподоланна!
    (О. Довженко)
  • Земле, поорана горем, Лихом засіяна чорним!
    (М. Рильський)
  • Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!
    (В. Симоненко)
  • Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.
    (П. Тичина)
  • Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б'ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б'ю поламаним крилом.
    (Олександр Олесь)
  • <...> без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.
    (І. Срезневський)
  • Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.
    (Олександр Олесь)
  • В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.
    (Олександр Олесь)
  • Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.
    (І. Репін)
  • Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
    (М. Гоголь)
  • І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик...
    (Т. Шевченко)
  • Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
    (В. Голобородько)
  • Мова — це глибина тисячоліть.
    (М. Шумило)
  • Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.
    (Г. Лаубе)
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
    (Л. Костенко)
  • Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
    (А. Франс)
  • Споконвіку було Слово.
    (Новий Завіт)
  • Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
    (Е. Челебі)
  • Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
    (В. Солоухін)
  • Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
    (Л. Толстой)
  • Народна пісня — духовне обличчя нації.
    (А. Міцкевич)
  • Пісня — це коли душа сповідається.
    (Г. Тютюнник)
  • Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
    (О. Довженко)
  • Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.
    (О. Довженко)

 









Поради психолога для батьків майбутніх першокласникі

Поради психолога для батьків майбутніх першокласників

 

Що таке «Психологічна готовність до навчання у школі?»

 

Чи віддавати дитину майбутньої осені до школи, чи ще рік почекати з початком навчання? Багатьох батьків шестирічок і, навіть тих, кому ще немає шести, хвилює це питання. Заклопотаність батьків зрозуміла: адже від того наскільки успішним буде початок шкільного навчання, залежить успішність дитини в наступні роки, її ставлення до школи, навчання і, в кінцевому результаті, благополуччя в її шкільному та дорослому житті.

Віднині кожна дитина, яка досягла 6 років, має гарантоване місце у школі. Лише батьки вирішують, віддавати сина або доньку на навчання в 6 років чи почекати до семи. Варто розуміти — це не питання зручності. Що як дитина ще не здатна витримувати шкільне навантаження? Який рівень готовності до школи майбутнього першокласника? І як цей рівень виявити?

Спробуємо розібратися, на що звертати увагу батькам, щоб зрозуміти, чи дитина готова до шкільного навчання, а також, що вони можуть зробити для допомоги у формуванні належних якостей.

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміють необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, що дозволяє прогнозувати успішність чи неуспішність навчання першокласника.

Психологічна готовність до школи включає в себе такі параметри психічного розвитку:

Інтелектуальна готовність

Фізіологічна готовність мозку до навчання

Вольова готовність

Здатність робити щось всупереч складнощам

Соціальна готовність

Навички спілкування з іншими

Мотиваційна готовність

«Навіщо мені школа?»

Фізичне дозрівання

Готовність тіла до навчання

 

Чинники інтелектуальної готовності дитини до школи

Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини:

  • письмо
  • рахунок
  • читання
  • загальний розвиток

Але насправді для навчання важливо дещо інше – дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.

Навичка ще може бути не сформована, проте все готово до формування. Іншими словами, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, числовий ряд, співвідносити за кількістю, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади.

Потрібно дивитись на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло; на розвиток її пам’яті, уваги, уяви.

Що можуть зробити батьки для сприяння формуванню інтелектуальної готовності дитини:

  • Давати адекватне інтелектуальне навантаження – розмовляти на різні теми, обговорювати події та враження, дозволяти самостійно вирішувати в непринципових ситуаціях і знаходити рішення ігрових або життєвих завдань.
  • Забезпечити відвідування дитиною занять для майбутніх першокласників у школі.
  • Не перевантажувати дитину навчанням до початку навчання шкільного, адже це прямий шлях до пригнічення пізнавального інтересу.

Чинники вольової готовності дитини до школи

Якщо ж пізнавальний інтерес збережено, то вольових зусиль для навчання дитині знадобиться набагато менше. Вольова готовність до школи – це здатність дитини «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

Якщо вольова сфера недостатньо сформована, то починати процес навчання неймовірно важко для всіх.

Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:

  • тренувати в дитини вміння чекати (витримувати чергу в крамниці, почекати до дня народження і тільки тоді отримати подарунок, почекати маму, коли вона зайнята тощо);
  • створювати ситуації, де для досягнення результату потрібно багато витримки та зусиль, і якісно хвалити дитину за її перемоги.

Чинники мотиваційної готовності дитини до школи

Мотиваційна готовність виявляється у відношенні дитини до школи, до навчання, до вчителя і до самого себе. У дітей має бути позитивна мотивація до навчання в школі. (Мотивація – це внутрішня спонука щось робити. )

Мотиваційна готовність дуже важлива складова, хоча часто здається другорядним чинником. Але уявіть собі, як навчати дитину, яка абсолютно цього не хоче? ! Або, не маючи уявлення про реальну школу, дитина думає, що це щось на кшталт розважального центру. Тоді вона буде неабияк розчарована. Нормально, якщо перший час дитина йде до школи за приємними емоціями, спілкуванням, а саме пізнавальний інтерес проявляється у неї згодом.

Визначити мотивацію дитини щодо навчання можна за допомогою вправ – ігор. В кімнаті, де виставлені іграшки, дитині пропонуєте їх роздивитися. Потім сідаєте разом з дитиною і читаєте казку, яку раніше не читали. На найцікавішому місці зупиняєтесь і запитуєте, що хоче дитина: слухати казку далі чи гратися іграшками. Висновок такий: якщо дитина хоче йти гратися – у неї переважає ігровий мотив. Діти з пізнавальним інтересом хочуть слухати казку далі.

Отже мотиваційна готовність – це бажання дитини прийняти нову для неї соціальну роль. Для цього важливо, щоб школа подобалась своєю головною метою – навчанням.

Найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно.

Що можуть зробити батьки для допомоги дитині:

  • Покажіть дитині, що таке школа: дивіться фільми, сходіть до школи, в якій навчалися ви самі, але оптимально – прогуляйтесь із дитиною школою, в якій вона буде навчатися.
  • Формуванню мотиваційної готовності сприяють різноманітні ігри, де активізуються знання дітей про школу. Наприклад: «Збери портфель», «Я йду до школи», «Що у Незнайка в портфелі».
  • Намагайтеся уникати власних негативних відгуків про школу, сучасну систему освіти тощо. Дозвольте дитині сформувати власне ставлення.

Чинники соціальної готовності дитини до школи

Соціальна готовність означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми адекватно ситуації. Тобто, з однолітками спілкування виглядатиме інакше, ніж із малознайомим дорослим.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати.

Ще одним важливим критерієм готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних меж, обмежень. Якщо вона добре жила з межами в дитсадку, у школі їй буде легше. Межі – це безпека дитини. На червоне світло не можна йти не тому, що так хоче мама, а тому що це небезпечно. Водночас, це певне обмеження її волі, свободи, діяльності, і дитина, яка вміє їх витримувати в сім’ї, підкорятиметься їм і в школі. Дотримування меж – це як дотримування правил дорожнього руху: якщо їх порушувати, будуть санкції, штрафи. Такі дії зменшують тривогу в дитини, адже вона вчиться розуміти наслідки своїх вчинків.

З дотриманням меж відбувається формування відповідальності за свої вчинки і слова. Дитина у цьому віці здатна в певних випадках оцінити себе, що вона робить добре, а що – ні. І це є теж критерієм готовності до школи.

Однією з ключових ознак готовності дитини до школи є, також, розвиток навичок самообслуговування: самому умитися, почистити зуби, одягтися, взутися, прибрати іграшки, скласти свої речі, помити тарілку після себе, набрати води з крану. Деякі діти у 6 років вміють також застеляти та розстеляти ліжко.

Якщо дитина прагне до самостійності, це свідчить про те, що вона готова до автономії, готова бути певний час без батьківської опіки. Така дитина не почуватиметься в класі безпорадною і не проситиметься додому раніше відведеного часу.

Якщо дитина відвідувала дитячий садок хоча б упродовж року (а дитина, яка часто хворіє – упродовж двох років), то ймовірніше, соціальна готовність буде сформована. Якщо ж ні, то:

  • Батькам бажано простежити, чи має дитина досить досвіду спілкування з малознайомими людьми у різних ситуаціях.
  • Також до початку шкільного навчання добре вирішити питання сепарації, відокремлення від батьків.
  • Пам’ятати, що будь-яка дитина адаптується до нового соціального середовища легко, якщо в неї адекватно сформована прив’язаність до батьків.

Чинники фізичної готовності до школи

І, нарешті, про фізичну готовність до школи. Парадоксально, скільки малечі не готові до школи саме фізично, тоді як навчання із 6 років запроваджувалося спочатку саме через акселерацію (пришвидшене дозрівання) дітей.

При оцінюванні фізичної готовності, передусім, дивимося на сформованість скелету. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму.

Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

Що можуть зробити батьки:

  • Давати дитині адекватні фізичні навантаження: спортивна секція або багато рухливих ігор із батьками або дітьми.
  • Простежити, що всі навички самообслуговування сформовані.

12 ознак готовності дитини до школи

Дитина готова до школи, якщо:

  1. Її багато що цікавить, вона ставить запитання.
  2. Любить робити щось, може зайняти себе сама.
  3. Їй цікаво пізнавати нове.
  4. Вона робить висновки й умовиводи.
  5. Вона просить читати їй книжки й уважно слухає їх.
  6. Може спокійно почекати деякий час.
  7. Може цілеспрямовано йти до своєї мети.
  8. Дитину цікавить школа, вона хоче піти туди.
  9. Дитина легко встановлює контакт і нормально спілкується з іншими людьми.
  10. Грає в ігри за правилами, дотримується встановлених правил.
  11. Досить фізично розвинена, спритна.
  12. Має повністю сформовані навички самообслуговування.

Дитина не готова до школи, якщо:

  1. Має серйозні логопедичні проблеми, які не розв’язали раніше (рекомендується консультація логопеда).
  2. Дитина часто хворіє (шкільне навчання бажано починати ближче до 7 років).
  3. Дитина завжди надає перевагу грі, навчальна діяльність її зовсім не приваблює.
  4. Психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, вольові якості) не сформовані досить, щоби дитина могла витримувати навчальне навантаження (потрібне додаткове обстеження, з’ясування причин).
  5. Дитина має проблемну поведінку – агресивна, занадто тривожна, не дотримується правил поведінки тощо (рекомендується консультація психолога).
  6. Будь-які хронічні захворювання, стреси ( госпіталізації дитини, втрата близьких) у дошкільному віці – це привід подумати про початок шкільного навчання ближче до 7 років.

За допомогою фахівців і за підтримки батьків дитина впорається з труднощами та після дошкільної підготовки буде готова сісти за парту, задоволена та зацікавлена у навчанні.

Чи готові до школи батьки?

А чи готові психологічно батьки до того, що їхня дитина (не рідко єдина! ) йде до школи? Чи готові вони до зміни її соціального статусу? Трапляється, що ні, бо є страх. Страх, що дитина погано вчитиметься, її ображатимуть, або ж вона ображатиме інших, не витримає шкільного навантаження тощо. Або є друга дитина, яка ще ходить у садок і піде у школу через рік – тоді можна одночасно відводити в школу обох. Тут потрібно обирати, що важливіше. І кожен вибір має ціну. Важливо, щоб дитина не постраждала від цього вибору і могла реалізувати своє право на навчання.

Критеріями психологічної готовності батьків до школи можуть бути:

  • готовність своєчасно розлучитися з дитиною;
  • відкритість до своїх почуттів та, за потреби, готовність звертатися по допомогу;
  • готовність співпрацювати з учителями, адміністрацією школи, іншими батьками на користь дитини й брати на себе відповідальність за всі наслідки цієї співпраці;
  • готовність вирішувати труднощі, конфліктні ситуації не так, щоб “моє було зверху”, а через співпрацю, домовленість;
  • відчуття та віра в те, що дитина впорається з новою роллю, готовність підтримати її, коли їй страшно і важко.

Як полегшити дитині адаптацію до школи

  • Розповісти про свій позитивний досвід школярства, показати перші шкільні фотографії.
  • Не боятися називати емоції та хвилювання: свої і дитини.
  • Сприяти формуванню довірливих стосунків з учителем.

Варто розповісти дитині, що навчання корисне: розкажіть, наприклад, як вивчали на географії країни, які потім побачили під час подорожей, як навчилися розмовляти іноземною мовою, і як це допомогло спілкуватися, як опанували цікаві спортивні ігри тощо. У школі обов’язково з’являться нові друзі, з якими весело проводити час.

Водночас, не варто не казати дитині про можливі труднощі, бо тоді школа виглядатиме ідеальним місцем. Пообіцяйте дитині свою підтримку, якщо виникатимуть проблеми.

Нову роль засвоїти нелегко, бо це щось невідоме, а невідоме викликає напругу, насторожує. Тому краще новою роллю не лякати (“от підеш до школи, і буде тобі лихо: вчитимешся з ранку до ночі, там тебе сваритимуть…”), а знайти в ній щось цікаве, те, що сподобається дитині, викличе у неї інтерес. Якщо дитина дуже переймається, що не впорається з новою роллю, варто сказати їй, що хвилюватися – це нормально.

Практичний психолог Бучанської СЗОШ #5 Нечипоренко Вікторія Василівна

 




Категорія: Соціально-психологічний відділ / Правила приймання до закладу



Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися, або зайти на сайт під своїм іменем.

Календар новин

«    Травень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 
 

Офіційні сайти: