Україна
Київська область
місто Буча
вул. Вокзальна, 104
nmp50@ukr.net

БУЧАНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 5
Бучанської міської ради Київської області

Eng
It
Fr
 
  • Наша Батьківщина благає допомоги красномовства, бо так багато її преславних подвигів поминається глибокою мовчанкою.
    (Феофан Прокопович)
  • Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, – спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини.
    (Джон Кеннеді)
  • Найсильніша туга – це туга за Батьківщиною.
    (Януш КОРЧАК)
  • Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.
    (Григорій Сковорода)
  • Патріотизм як мета й результат патріотичного виховання молоді – це прояв любові до Батьківщини, вітчизни.
    (Володимир Даль)
  • Хто не любить свого народу, той не полюбить і чужого.
    (Осетинський афоризм)
  • Вчаться у тих, кого люблять
    (В Гете)
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
    (Л. Костенко)
  • Ганьбити свою вітчизну – значить зраджувати її.
    (В Гюго)
  • Коли свобода зникла, залишається ще країна, та вітчизни вже немає.
    (Франсуа Рене де Шатобріан)
  • Кращий засіб прищепити дітям любов до Батьківщини полягає в тому, щоб ця любов була у батьків.
    (Шарль де Монтеск’є)
  • Лише вільний громадянин має вітчизну; раб, кріпак, підлеглий деспоту мають тільки батьківщину.
    (Анатоль Франс)
  • Любов до Батьківщини – перша чеснота цивілізованої людини.
    (Наполеон I)
  • Любов до Батьківщини не знає кордонів.
    (Станіслав Єжи Лец)
  • Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
    (А. Франс)
  • Раби — це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе.
    (О. Пахльовська)
  • Щоб досягти мети потрібно, насамперед, іти
  • Для нас дорогі батьки, дорогі діти, близькі, родичі; але всі уявлення про любов до чого-небудь поєднані в одному слові «вітчизна».
    (Цицерон)
  • Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.
    (Сенека)
  • Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.
    (Д. Байрон)
  • Школа життя - єдина, яку не хочеться закінчувати.
  • Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.
    (Ч. Айтматов)
  • Все життя - це експеримент. Чим більше експериментів ти робиш - тим краще
    (Ральф Велдоу Емерсон)
  • Той, хто сміє змарнувати одну годину часу, не зрозумів цінності життя.
    (Чарльз Дrарвін)
  • Не живи вчора, не мрій про завтра, сконцентруй свій розум на даному моменті.
    (Буда)
  • Все в житті є щастя.
    (Дональд Трамп)
  • Я люблю життя, бо ще стільки багато невідомого.
    (Ентоні Хопкінс)
  • Люди, які живуть глибоко, не мають страху смерті.
    (Анаіс Нін)
  • Ми не можемо спланувати життя. Все, що ми можемо, так це бути відкритими до нього.
    (Лаурін Хіл)
  • Твоє життя формується твоїми думками.
    (Маркус Авреліуc)
  • Що сталося один раз ніколи не повториться, а що сталося двічі обов'язково повториться .
  • Життя коротке і коли воно закінчується, то закінчується назавжди, тож проживи його гідно, прислухайся до свого серця.
  • Бідність існує через те, що ми не вміємо ділитися один з одним.
  • Час гоїть усі рани.
  • Все що нас не вбиває, робить нас сильнішими.
    (Ф. Ніцше)
  • Вчися так, ніби ти маєш жити вічно, живи так, ніби ти маєш померти завтра.
  • Стань кращим і сам зрозумій, хто ти, перш ніж зустрінеш нову людину і будеш сподіватися, що вона тебе зрозуміє.
  • Можливість вибору робить людину людиною. Однак саме це найбільше ускладнює людині життя.
  • Знання без застосування мертве. Стояча вода швидко протухне. Знання, яке зберігається, швидко втрачає силу.
  • Штучна краса не може врятувати живий світ.
  • Важко повзти з гордо піднятою головою.
  • Задля батьківщини треба жертвувати навіть славою.
    (Латинське прислів’я)
  • Найскладніше пояснювати найпростіші речі.
  • Не плач, бо це минуло. Посміхнись, бо це було.
  • Завжди знайдуться люди, які зроблять тобі боляче. Треба продовжувати довіряти людям, просто бути трохи обережнішим.
  • В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина.
    (Л. Костенко)
  • Завжди здається, що нас люблять за те, що ми хороші. І не здогадуємося, що люблять нас тому, що хорошими є ті, хто нас любить.
  • Легко приховувати ненависть, важче любов, а найважче - байдужість.
  • У будь - якій справі досконалість досягається не тоді, коли більше нічого додати, а тоді коли більше нічого відняти.
  • Падають не тому, що безсилі, а тому, що переоцінюють свої сили.
  • В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.
    (Т. Шевченко)
  • Вітчизна — ось і альфа, і омега!
    (Д. Павличко)
  • Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
    (І. Світличний)
  • Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води — моя Україна.
    (В. Сосюра)
  • І дим батьківщини солодкий.
    (Овідій)
  • Кожному мила своя сторона.
    (Г. Сковорода)
  • Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову і мову її солов'їну.
    (В. Сосюра)
  • Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.
    (В. Симоненко)
  • Народе мій, як добре те, Що ти у мене є на світі.
    (М. Вінграновський)
  • Нема на світі України, Немає другого Дніпра.
    (Т. Шевченко)
  • Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
    (Т. Шевченко)
  • Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.
    (В. Еллан)
  • Ще не вмерла України і слава, і воля...
    (П. Чубинський)
  • Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.
    (Л. Костенко)
  • А ти, моя Україно, Безталанна вдово.
    (Т. Шевченко)
  • Для всіх ти мертва і смішна, Для всіх ти бідна і нещасна, Моя Україно прекрасна, Пісень і волі сторона.
    (Олександр Олесь)
  • Добридень же, новий годе, В торішній свитині. Що ти несеш в Україну В латаній торбині?
    (Т. Шевченко)
  • Жива душа народна, жива, неподоланна!
    (О. Довженко)
  • Земле, поорана горем, Лихом засіяна чорним!
    (М. Рильський)
  • Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!
    (В. Симоненко)
  • Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.
    (П. Тичина)
  • Я знаю вас, нащадки запорожців, Я вірю вам і низько б'ю чолом. Дивлюсь на вас і вірою займаюсь, І б'ю поламаним крилом.
    (Олександр Олесь)
  • <...> без усякої іншої науки ще можна обійтися, без знання рідної мови обійтися не можна.
    (І. Срезневський)
  • Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п'янить.
    (Олександр Олесь)
  • В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт.
    (Олександр Олесь)
  • Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова.
    (І. Репін)
  • Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла.
    (М. Гоголь)
  • І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик...
    (Т. Шевченко)
  • Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.
    (В. Голобородько)
  • Мова — це глибина тисячоліть.
    (М. Шумило)
  • Нападати на мову народу — це означає нападати на його серце.
    (Г. Лаубе)
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
    (Л. Костенко)
  • Немає магії сильнішої, ніж магія слів.
    (А. Франс)
  • Споконвіку було Слово.
    (Новий Завіт)
  • Українці — стародавній народ, а мова "їхня багатша і всеосяжніша, ніж персидська, китайська, монгольська і всілякі інші.
    (Е. Челебі)
  • Хай живе велика російська мова, але хай живе і солодко-співуча, ні з чим не зрівнянна українська мова.
    (В. Солоухін)
  • Я дуже люблю <...> народну українську мову, звучну, барвисту й таку м'яку.
    (Л. Толстой)
  • Народна пісня — духовне обличчя нації.
    (А. Міцкевич)
  • Пісня — це коли душа сповідається.
    (Г. Тютюнник)
  • Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава.
    (О. Довженко)
  • Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.
    (О. Довженко)

 









"Нелегкі часи треба пройти достойно" - Михайло Наконечний

  • 29 квітень 2023 | Новини
  • Цьогоріч школярі навчаються в особливих умовах. Здавалося, війна і дитинство – речі несумісні. Але, на жаль, це стало нашою реальністю.
    Які труднощі сьогодні доводиться долати, аби освітній процес проходив максимально ефективно – розповідає директор Бучанського ліцею №5 Михайло Наконечний.



    - Які виклики в освіті спричинила війна?


    - Війна забрала у дітей весну 2022, а в освіти – закінчення 2021-2022 н.р. Звіряче вторгнення російських загарбників змусило переважну більшість сімей Бучанської громади покинути свої домівки. Багато учнів та вчителів знайшли прихисток за межами України. Але уже на початку березня наші педагоги, перебуваючи у безпечних місцях України та Європи, зуміли налагодити зв'язок з усіма учнями школи і дистанційно проводили онлайн-навчання. Хоча всі ми усвідомлюємо, що це не ті результати знань, які могли б мати наші діти, якби підступний ворог не сплюндрував нашої рідної української землі, нашої Бучі…

    Сьогодні, рік потому, багато що змінилось на краще. Але проблем вистачає. 2022-2023 н.р. ми розпочали з використанням технологій дистанційного в синхронному та асинхронному режимі через те, що у закладі були відсутні укриття. Завдяки благодійним організаціям, зокрема ЮНІСЕФ-СПІЛЬНО, шкільні підвали були реконструйовані в укриття і у жовтні - початкова школа, а наприкінцілистопада – 5-11 класи почергово вийшли на очне навчання. Було надзвичайно приємно спостерігати як раділи учні і вчителі можливості навчатись у світлих класах школи. Як щемливо було чути дитячий сміх на перервах…

    Найскладнішими залишаються дні, коли лунають тривоги, коли по кілька діб не було світла. Пропадає частина уроків. І педагоги проявляли гнучкість, педагогічну мудрість, щоб максимально зменшити прогалини у знаннях і, в той же час, не перевантажити дітей. Кожен учитель щодня йде на роботу готуючи дві моделі уроку: у звичайному очному режимі і в умовах укриття; із світлом, або лише з телефоном. А бажання зрозуміти, підтримати дітей і дати їм знання надає наснаги, розуміння того, що здобутки і перемоги на нашому освітянському фронті, це перемоги задля майбутнього нашої рідної України.

    Окремою увагою у нас охоплені учні 5-тих класів. Адже цього року НУШ (нова українська школа) розпочалась у базовій школі. А п'ятикласники лише в кінці листопада побачили (наживо) своїх учителів. Ми розуміємо на скільки їм важко після однієї мами-учительки в початковій школі познайомитись і співпрацювати з цілої когортою педагогів. Проблемою є і відсутність підручників у п’ятикласників (крім математики). Користуємось електронними версіями, частково роздрукованими приватно. Надіємось, що наступного року ситуація покращиться як в освіті, так і в нашій рідній Україні.

    - Як налагоджено дистанційне навчання? Чи всі мають можливість, за потреби, долучитися до цього процесу?


    - Справа в тому, що дистанційне навчання в Україні застосовується здебільшого у ВИШах, а в школах використовується дистанційна форма, що передбачає використання технологій дистанційного навчання. На перший погляд це одне і те ж, але насправді це - різні Положення, які мають різне законодавче підґрунття.

    У нашому ліцеї, відповідно до Рішення педагогічної ради, учні початкової школи навчаються очно, а для учнів 5-11 класів використовується змішана ротаційна форма навчання. Змішана тому, що вчитель може проводити онлайн-уроки в синхронному режимі через ZOOM-конференції, Google Meet-відео-зв'язок або асинхронному режимі, використовуючи платформу всеукраїнської школи онлайн, власні відео-уроки та презентації. Ротаційна, тому що групи учнів навчаються через тиждень (через недостатню кількість місць у сховищі).
    Є учні, які зараз тимчасово не проживають на території Бучанської міської територіальної громади, а в інших областях України. Відповідно до чинного законодавства, вони навчаються в школах за місцем проживання, хоча більшість з них нагадує про себе і висловлюють бажання після повернення навчатися у нашому закладі. Ми чекаємо на всіх.

    Але не дивлячись на всі наші старання, є поодинокі батьки, які вигадують своє бачення навчання власних дітей. Вони створюють певні проблеми не лише для педагогів, а й для учнів, оскільки ставлять особисті інтереси вище інтересів колективу. Але ми стараємося мирно вирішувати всі проблемні питання.

    - Скільки дітей та вчителів ліцею перебувають за кордоном? І як це позначається на навчальному процесі?


    - Більше 500 учнів, які перебувають за межами Бучанської міської територіальної громади, навчаються за індивідуальними формами навчання: екстернатною та сімейною (домашньою). Коли у ліцеї проходить онлайн-навчання у відповідних класах, усі учні класу з-за кордону мають можливість підключатись до уроків. Проблемою є лише різниця у часі і те, що у переважній більшості вони одночасно навчаються у школах країн тимчасового перебування. Щоб допомогти усім учням навіть на відстані освоїти наші навчальні програми, ми створили для них предметні кабінети на гугл-диску, де вчителі розмістили презентації, посилання на відео-уроки, приклади завдань, які будуть включені до підсумкових контрольних робіт в кінці навчального року.

    Щодо педагогів. На початку навчального року у нас 8 педагогів проводили уроки з-за кордону. Поки форма навчання була дистанційною, проблем практично не було. Коли ж почалось очне навчання, перед нами постала проблема організації учнів для перебування на уроці, який учитель проводить онлайн. Педагог, перебуваючи за кордоном, веде урок, а діти в школі перебувають самі у класі. Хто несе відповідальність за них? Це не дорослі, свідомі студенти, а діти середніх або старших класів. А якщо тривога?

    Тому після І семестру ми призупинили трудові відносини з чотирма педагогами, а ще для чотирьох заміни не знайшли. Тому просимо колег, які не задіяні на уроках, забезпечувати організацію учнів на таких онлайн-заняттях. Адже збереження життя та здоров'я дітей – наше першочергове завдання.

    - Багато учнів ліцею пережили окупацію, постраждали?


    - Загалом в окупації перебувало близько 400 учнів нашої школи до середини березня і більше 100 – всю окупацію. На жаль, трагедії не оминули нашу шкільну родину. Двоє діток середніх класів були вбиті у Бучі під час евакуації у безпечні місця. Ще одна дитина з початкової школи загинула в Польщі внаслідок ДТП. Знаємо про загибель двох випускників.

    Враховуючи обставини, які пережила частина дітей, тривоги, які не полишають Київщину, велику увагу приділяємо вивченню психолого-емоційного стану дітей. Соціально-психологічна служба, яка, на жаль складається з двох осіб на півтори тисячі дітей, проводить колективні заходи щодо подолання посттравматичних синдромів, завжди перебувають з дітьми у сховищах, проводять індивідуальні консультації для дітей та батьків.

    - Ліцей під час окупації: чи були пошкодження і як відновлювався?


    - До 11 березня у нашому шкільному підвалі перебувало 75 людей: переважно жінки і діти. Там було тепло, брали воду з криниці. Моя оселя знаходиться неподалік школи. Тому щодня з дому приносив гарячу їжу, приготовлену на мангалі. Виживали.

    У всіх класних кімнатах ми повідкривали двері і біля входу поставили вогнегасники про всяк випадок. Рашисти ходили по території, заїжджали на господарське подвір'я. Одного дня зайшли до закладу. «Рейд» напевно був спланований, бо цього дня мене не випускали з власного будинку. Непрохані гості зламали двері мого кабінету, сейф, все порозкидали, але нічого не взяли. Зламали також двері заступників. У їхніх кабінетах зазирали у всі шафи, порозкидали та потоптали документи – пояснювали, що шукають солдатів американської армії. Заходили через центральні двері, а виходили – у зачинені аварійні, які виламали. Таке враження, що якщо у їхнього командира, який за освітою виявився педагогом, є якийсь інтелект, то у підлеглих – явно проблеми.

    Пізніше, внаслідок обстрілів, горіло горище третього поверху, але ми швидко загасили полум’я. Крім того, велика міна пробила дах храму, який знаходиться на нашій території, і паралельно наробила шкоди в їдальні. З боку вулиці Вокзальної були прострілені всі вікна. На стінах – вибоїни від куль та уламків.

    Вже після окупації, дах перекривали за рахунок благодійних організацій. Замінили близько 70 склопакетів. Потребують ремонту стіни.
    Завдяки благодійній організації ЮНІСЕФ педагоги закладу отримали персональні ноутбуки. А от для учнівських колективів у класі потрібні стаціонарні комп'ютери. Після частих перебоїв зі світлом вони почали виходити з ладу. Це - теж проблема, яку маємо вирішувати.

    - Чи поширене патріотичне виховання молоді і хто займається цим процесом?


    - Патріотичне виховання у наш час є невід'ємною і надзвичайно важливою складовою виховного процесу в цілому. Адже виховання поняття національної гідності сьогодні омите кров'ю наших захисників. Тому надважливо плекати в юних серцях гордість за свою незламну, горду і вільну країну.

    Сьогодні нас дуже турбує володіння та використання нашої рідної мови учнями ліцею. Ця проблема йде не від нас, а до нас. На жаль, багато бучанців, які ніколи не були так званим «російськомовним» населенням, які пережили страшну трагедіюу березні 2022 від рук російського агресора,розмовляють російською. Мовою, держава якоївбиває наших хлопців на фронті, яка розрушає наші міста і села, яка забрала наш спокій, яка розділила наше життя на «до» і «після». Це якесь невігластво сьогодні. І ми все це розповідаємо нашим учням. Переважна більшість тих хто «глаголить какось по руськи» після зауваження легко і просто починають говорити українською, вибачаються, кажуть, що не помітили, пояснюють, що в сім'ї так розмовляють. Але є й такі, що вбачають у розмові російською ще якісь правові принципи і це вже велика проблема: відсутність усвідомлення, що українська мова – це символ держави, душа нації.

    Наші учні є активними учасниками дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл («Джура»). У ліцеї діють рої: наймолодші учні (1-4 класи) – «Соколята»; учні 5-8 класів – «Бучанські соколи»; та найстарші (9-11 класи) - «Відважні соколи».

    У ліцеї системно проходяться благодійні акції на підтримку наших захисників. Ми постійно працюємо з волонтерами. На благодійному ярмарку учні зібрали кошти за які придбали дрони. Відправляли нашим армійцям теплий одяг, кілька сотень ковдр, каремати. Маємо розуміння і підтримку батьків. Діти початкової та середньої школи кожного разу малюють вітальні листівки воїнам.
    Ми всі, і освіта зокрема, зараз переживає нелегкі часи, але їх треба пройти достойно.

    Нас усіх об’єднує спільна мрія – ПЕРЕМОГА і МИР!


    Категорія: Новини



    Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
    Ми рекомендуємо Вам зареєструватися, або зайти на сайт під своїм іменем.


    Календар новин

    «    Червень 2023    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930 
     

    Офіційні сайти: